Губа О.М.

ХДТУБА

Методика перевірки ефективності узагальненої системи стимулювання праці, яка застосовується в комерційних організаціях

Слід відмітити, що застосування певних систем стимулювання в комерційних організаціях і спонукання реальних і потенціальних робітників отримувати певні навички дозволяє перерозподіляти трудові ресурси між регіонами і структурними рівнями населення (доплати за вищу освіту стимулюють до навчання в Вузах, доплата за учбовий ступень стимулює до наукової діяльності і таке інше). Що є позитивним для регіону, але керівництво підприємств частіше має свою думку. Фірмі невигідно платити занадто багато своїм працівникам, інакше її рентабельність знижується. Розповсюджена думка керівництва, що чим більше обсяг заробітної плати, тим більше витрати, тим менше прибуток, є не аби якою перешкодою для впровадження системи стимулювання. Тому виникає питання: “Як довести керівництву підприємств, що соціально-економічне спонукання персоналу – це вигідно?”

Найбільше повно, ці питання висвітлені в роботах С.Ф. Покропивного, В.О. Решетова, І.А. Петрової, Й.С. Завадського, Г.В. Щекіна, Г.Т. Завіновської, Н.А. Волгіна, Ю.П. Кокина, Р.А. Яковлева, К.Ю. Королівського та ін.

На думку автора, головним рішення цього питання, є формування методики перевірки ефективності узагальненої системи стимулювання праці, яка застосовується в комерційних організаціях.

Автор пропонує для визначення ефекту від застосування системи стимулювання використовувати показник рентабельності витрат, бо він є основним показником, що характеризує ефективність діяльності підприємства:

, (1)

де Р – рентабельність діяльності підприємства (або діяльність підрозділу, де застосовується система стимулювання);

Пр – прибуток від діяльності підприємства (або діяльність підрозділу, де застосовується система стимулювання), тис. грн.;

Витр. – витрати діяльності підприємства (або діяльність підрозділу, де застосовується система стимулювання), тис. грн.

На основі загально відомої формули 1 можна розкрити витрати як суму ФОП, витрат на соціальні заходи, інших витрат. Ця модель може використовуватися для факторного аналізу впливу на зміну показника рентабельності зростання ФОП, витрат на соціальні заходи, інших витрат. Крім того, якщо система стимулювання спрямована не на збільшення доходів і прибутку, а на зменшення витрат (це актуально для підприємств комунальної власності, коли ціна на “товар” і обсяг виробленої продукції обмежені), то доходи можна представити у вигляді суми прибутку, ФОП, витрат на соціальні заходи, матеріальних витрат, витрат на ремонт та інше.

(2)

де ФОП – фонд оплати працівників;

Витр.соц. – витрати на соціальні заходи;

Витр. Інш. – інші витрати підприємства.

Ця модель є змішаною, тому для проведення факторного аналізу автор пропонує інтегральний метод, схема проведення аналізу має вигляд:

;

;

;

Розрахунок, як бачимо, досить простий, але наглядний. Керівництво підприємства може співвідносити зростання параметрів формули, до та після впровадження системи стимулювання праці. Якщо система стимулювання тільки пропонується, темпи зростання складових формули (2) дозволять керівництву прийняти рішення щодо її впровадження. Слід відзначити, що факторний аналіз за цією моделлю є доцільним, тому що ефектом від системи стимулювання не завжди є збільшення доходу, може бути також і зменшення витрат, або і те і інше разом. Тому при проведенні аналізу буде зрозуміло, який саме ефект має система стимулювання праці і до зміни яких показників вона приводить. Крім того, розрахунок цього показника дозволить контролювати ефективність системи стимулювання праці і виявити момент, коли вона може втратити свою актуальність.

Основним достоїнством пропонованої методики є те, що вона дозволяє вилучати з узагальненого поняття “витрати” необхідний для керівництва елемент (в тому числі і витрати на соціальні заходи). Перспективою подальшого розвитку методики може стати розробка комп'ютерної програми для перевірки ефективності застосованої системи стимулювання. Така програма дозволить деталізувати пропоновану методику і застосовувати її для поточного контролю.